Yo, бро! Слышь, расскажу тебе одну историю, крутую до жопы! Такой сюжет, что просто
мулька!
В общем, было дело, я накаталась по закладкам и подцепила
маконгу, да такую, что просто охуела. В ней были псилоцибиновые грибы, прямо от дяди с грибной фермы. Штука, понимаешь,
изи. Я же не новичек в этом деле, с мухами в голове уже повидавшаяся!
И вот, когда я засветилась этим товаром, решила проверить, на что способны эти грибы. Ха-ха, братан, ты бы понял, как эти глюки срабатывают!
Так вот, я села в свою прищуренную машину и поехала по району. Там у нас все дороги колют, но, блять, меня это уже не парит! Я с новой силой и новой уверенностью водить машину начала после того, как съела пару грибных шляпок. Ну ты понял, братва, мечта была покорена!
Компанюха моя пришла со своими друзьями и видят меня, как я сижу за рулем,
лайк "Да у тебя все дома!". А я им в ответ, типа, "Это всего лишь пару грибочков, братишка!".
Мефедрона я не курю, потому что это говно. Но эти грибы, братан, прямо открыли для меня новый горизонт! Теперь я гоняю по улицам, как на герре, но без паразитов в крови. Просто погружаюсь в свой
родео-драйв на шляпках грибочков!
Но не все так просто, братец. На одной из поездок стало просто
говноклассно. Я остановилась на светофоре, а он вдруг стал мигать, как фараоновский дискотека. Я вот думаю, паранойя или грибы? Что-то решила заехать к дилеру грибов, поспрашивать, как такое возможно.
И вот, я к нему приехала и рассказала про эти глюки. А диллер улыбается и говорит: "Очень просто, это эфедрон -
мулька. Ты его принять захотела, вот и видишь светофоры с психоделическими танцами!". Я не ожидала от грибов такого
комплимента!
А потом еще один шок! Меня просто затравили везде, куда я ни пошла, самолеты пролетали, но громче, чем у всех. Я чуть в бочку не лезла, ведь такое ощущение, что их можно
посползать повернуть. Побежала я опять к диллеру, запаниковала, братишка.
А он в ответ: "Бигоси, детка! Это просто галлюцинации! Ты не одна из нас, да ты вообще наркоманка? Вот и видишь самолеты, которых нет!". Мда, оказывается, на галлюцинации я еще и в клинику не ходила!
Но знаешь что? Даже эти глюки не испортили мне настроение. Потому что, брат, я осознала, что грибы - это мои крылья! Они позволили мне смело и без страха гонять по всем дорогам, чувствовать себя настоящей гонщицей. Я забыла о страхе и ограничениях, и теперь сижу за рулем,
вжариваю по улицам и трясу все свое братковское тело!
Так что, бро, друзья, если вы ищете способ побороть свои страхи и научиться гонять как на герре, то смело попробуйте псилоцибиновые грибы! Вот, настоящий
позитивный опыт! Только помни, что я не дам тебе контакты своего дилера, так что держи свои глаза в чистоте, брат!
Якийсь день року, я тихонько шарюся по одній з темних вуличок нашого міста, ловлючи світлові виблиски по межі будинків. Точно знаю, що пошук найкращих закладок ще не закінчився. Я завжди в пошуках нових сенсацій, нових шляхів пізнання самого себе. Псилоцибинові гриби - це мій новий відкриття, нова можливість відправитися у подорож світами за вихідними.
Я вирішив спробувати цей "тrip" одного вечора, коли клуби нашого міста були наповнені енергією і безудержними імпульсами молодого покоління. Знайшов надійного постачальника і отримав свою закладку. Я бачив, як вони їх вирощували, збирали та продавали. Ці гриби - це справжній шедевр наркотичної галузі, готовий вибурхати в танцполі, надавати крилатості нашим ніжкам і допомагати відкривати незвичайні простори у свідомості.
Не можу втриматися, щоб не подзарядитися надихом, я ботаю, відчуваючи, як спадає мисливська симболіка од реалій дня, вставляю струну у свою вену. Вся реальність зникає, і я опиняюся в іншому світі - світі зелених та фіолетових візерунків, світі, який створений лише для нас, наркоманів, які знають, як відчувати кожну ноту танцювальної музики і проходити крізь межі звичайного.
Приходжу у клуб, де діє таємне правило "все можна". Всі неправильно одягнені, всі високі, всі плющит від наркотиків. Я поступово починаю розповідати про свій досвід з псилоцибіном, про те, як він повернув мене в інший рівень свідомості, про те, як він змінив моє сприйняття музики та руху.
Теофедрин, героїн, плющит зі мною, співпереживай моєму переживанню, знай, що я ціную кожен момент життя.
Танцюю, ніби ніколи не танцював. Тіло рухається в полі розмаїття кольорів і форм. Закладка працює на повну, я бачу, як розтварайуться звукові хвилі навколо мене. Його важко описати словами, це потрібно відчути.
На головній сцені спалахує світло, а музика набирає обертів. Мої друзі піднімаються на сцену. Це момент, коли весь світ знімається. Ми разом творимо найбожественніший танець, злиття душі і руху. Нам нічого не страшно, ми ще ніколи не були такими щасливими.
Поза нами все зупиняється, а ми, в нашому внутрішньому світі, продовжуємо подорож, намагаючись досягти нових висот. Ми бачимо форми, кольори, звуки, які раніше ніколи не сприймали. Це відчуття бути одним з усім навколо таке неперевершене, що хочеться затримати час.
Коли подорож закінчується, я залишаюся з хвилюванням та прагненням поділитися своїм досвідом з усіма навколо. Я бачу, як кожен реагує на мої слова, на мої оповіді про гриби, танці та найдивовижніші моменти життя.
| Разом ми створюємо світ безмежного щастя та свободи, світ, де кожен може бути самим собою і відчувати себе одним з усіма. |
Так, мої браття і сестри, плином часу я переконався, що псилоцибінові гриби - це не просто наркотик, це джерело натхнення, джерело енергії, джерело втілення нашої найсміливішої фантазії. Це історія про те, як я змінив своє життя, як знайшов відповіді на питання, які мені раніше були недосяжні.
Бошечка наступного ранку, коли я прокидаюся від плющу, нагадує мені про те, що кожен день може бути новим початком і новою можливістю зануритися в світ музики та вибухів танцполу. Отже, розповідайте свої історії, відкривайте нові простори свідомості та бережіть кожну мить свого псилоцибінового шаленства!